Субота, 18.08.2018, 02:24
Вітаю Вас Гість

Великий Львівський ПРАЙД

Юрій ВИННИЧУК "Гицлева гора" - ФОРУМ

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
ФОРУМ » Старовинна та новітня історія Львова » Історія та легенди міста » Юрій ВИННИЧУК "Гицлева гора"
Юрій ВИННИЧУК "Гицлева гора"
ЛьвівяночкаДата: Неділя, 31.05.2015, 17:45 | Повідомлення # 1
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1275
Репутація: 0
Статус: Offline

Жив колись у Львові гицель. Та такий підступний і жорстокий, що світ таких не
бачив. Не мав жалю навіть до маленьких цуциків і кошенят - ловив усіх, що йому
потрапляли на очі, дер з них шкури і шив шапки. Жив якраз під Гицлевою горою у
яру, геть зарослому бузиною, у глиняній халабуді. Довкола халабуди на тичках
сушилися собачі і котячі шкури, наповнюючи смородом довкілля. Але гицлеві ті
пахнидла не перешкоджали, міг вдихати їх і вночі і вдень. Та довелося і гицлеві розплатитися за свої лихі вчинки. Якось він побачив дивовижну кішечку, що вигрівалася собі на сонці на самім вершечку Гицлевої гори. І була та кішечка незвичайна, бо мала яскраву ясно-зелену барву. Так по правді, то гицель ледве її розрізнив серед трав і квітів, але око мав набите, а бідна кішечка не мала жодної змоги врятуватися. Гицель підкрався і піймав її у сітку.
-Але то буде шапка! - тішився він. - Ніхто такої не має. Певно, продам її за
дуже добрі гроші. Іось коли він уже спустився до свого яру і збирався бідну кішечку вбити, як раптом перед ним з'явилася жінка в зеленій сукні і з розпущеним зеленим
волоссям, в якому тріпотіли крильцями метелики, дзвеніли стриконики і дзумріли
бджілки.


Гицель закляк зі страху, здогадуючись, що бачить Бузинову пані.
-Як ти посмів упіймати мою улюблену кішечку, плюгавий гицлю? Її гнівний голос пригнув бідолаху мало не до землі, готовий був уже простелитися перед нею, перетворитися на комашку і загубитися у траві.
-Ой, ясна пані, я не знав... не думав... я нічого поганого не збирався їй
зробити... така гарна киця... муррр-няу... хотів лише погратися і відпустити...
щоб я з цього місця не зійшов, коли брешу!
Бузинова пані, підхопила на руки свою кицю і кинула, відходячи, через плече:
-Брехун! Віднині ти більше ніколи не зійдеш із цього місця!
По тих словах вона зникла, а схили яру в одну мить стулилися докупи, поховавши
навіки і гицля, і його халабуду. Відтоді іноді ночами у підніжжі Гицлевої гори чуються розпачливі крики гицля і гавкіт собак.
Прикріплення: 5195522.jpg(105.2 Kb) · 8921801.jpg(51.3 Kb)
 
ФОРУМ » Старовинна та новітня історія Львова » Історія та легенди міста » Юрій ВИННИЧУК "Гицлева гора"
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Статистика
    Copyright MyCorp © 2018 | Створити безкоштовний сайт на uCoz